Василь Сергієнко: хто замовив журналіста?

Судові засідання в справі про викрадення та вбивство черкаського журналіста Василя Сергієнка тривають понад три роки. Соснівський райсуд Черкас майже встиг довести її до вироку, однак сталися зміни в його складі. А згодом захист підозрюваних спромігся відвести колегію суддів, які розглядали справу. Кримінальне провадження стали перекидати між різними судами Черкаської області, й от не так давно воно знову потрапило до Соснівського районного суду. Однак цього разу люди в мантіях не почали розгляд справи по суті, а вирішили повернути обвинувальний акт прокурорам. Попри резонанс і жорстокість убивства, через чотири роки виконавці й організатори злочину досі не покарані. А про ім’я замовника лишається лише здогадуватися.Журналіст Василь Сергієнко був одним з активних учасників Майдану. Після Революції гідності, за словами місцевих активістів, він займався «народною люстрацією» — звільненням редакторів місцевих газет, які начебто були підконтрольні владі. Окрім того, збирав інформацію про незаконну діяльність колишнього очільника Черкащини Сергія Тулуба та нардепа від депутатської групи «Відродження» Геннадія Бобова (колишній член Партії регіонів). Зокрема, йшлося про начебто незаконні оборудки із землями запасу, які нардеп міг використовувати у власних цілях. Активісти, які стежать за справою Сергієнка, зазначають, що чоловік планував поїздку до Києва, де мав отримати певну інформацію, що могла лягти в основу його журналістського матеріалу. Однак стаття не вийшла. А про її зміст чоловік нікому не розповідав.
За версією слідства, Сергієнка викрали з подвір’я власного будинку в місті Корсунь-Шевченківському ввечері 4 квітня 2014-го. Він пішов зачиняти ворота на подвір’ї, але зустрів невідомих чоловіків. Вони вдарили його по голові. Василь спробував дістатися до власного будинку, але не встиг. Викрадачі наздогнали його і вдарили вдруге. На шум вийшла мати Сергієнка, якій на той момент було 87 років. Вона побачила невідомих із прикритими обличчями і закривавленого сина. Жінка просила викрадачів не кривдити його, однак ті не зважали. Василя повантажили в сіру «Ладу Пріору» й повезли у невідомому напрямку.
Далі, як установило слідство, на одній з автозаправок неподалік бази відпочинку «Модус» знайшли сліди крові. Правоохоронці стверджують, що тут журналіста переклали в інший автомобіль, у якому були вже інші люди. Вони вивезли Сергієнка в ліс і там закопали. Судмедекспертиза виявила майже 20 колото-різаних ран на тілі журналіста й переломи кісток. Також були травми голови та сліди удушення. Досі точно не відомо, у який саме момент чоловік помер. Поруч із могилою журналіста знайшли товарний чек із будівельного магазину про купівлю лопати, двох пар рукавичок і кількох метрів каната.
Не останню роль у розслідуванні подій відіграли місцеві активісти й друзі загиблого. Одразу після викрадення мати Сергієнка зателефонувала його дружині та знайомим. Пошуки почали майже одразу, знайшли зниклого наступного дня. Оскільки друзі Василя знали про його конфлікт із депутатом-мажоритарником Геннадієм Бобовим, то й шукати журналіста стали поруч з об’єктами, які приписували у власність останньому. База відпочинку «Модус», про яку згадувалося вище, належить ТОВ «Панда», засновником якого, своєю чергою, і була сім’я Бобових. Згодом правоохоронці провели обшуки на базі й знайшли кілька автоматів Калашнікова, які фігурували в кримінальному провадженні про роздачу автоматів тітушкам у Києві 20 лютого. Однак тут усе закінчилося без видимих результатів: провину на себе нібито взяли місцеві охоронці, які заявили, що зброю «знайшли». За це вони дістали умовні терміни покарання. А походження самої зброї правоохоронці так і не встановили. Що ж до розслідування вбивства, то тут успіхи дещо кращі.
«Місцева поліція одразу включилася у справу. Разом із друзями Сергієнка. Вдалося розкрутити ланцюжок від одного забутого біля могили чека. У результаті вдалося вийти на підозрюваних у скоєнні злочину. До речі, на початкових етапах слідства під час слідчих експериментів вони розповідали правоохоронцям, як усе відбувалося. Але в певний момент відмовилися від своїх слів», — каже адвокат родини Сергієнка Євгенія Закревська.

Завдяки чеку з магазину правоохоронці встигли дістати доступ до відеозаписів будівельного гіпермаркету. У результаті вдалося встановити підозрюваних та одержати дозвіл на негласні слідчо-розшукові дії. Частину з них силовики затримали у 2015-му за іншою кримінальною справою. Ті самі люди, яких підозрювали в причетності до викрадення та вбивства Сергієнка, нібито дістали завдання розібратися з місцевим фермером на прізвище Приходько. В останнього теж начебто був конфлікт із Бобовим через фермерський бізнес. Підозрюваним, за версією слідчих, було наказано знищити техніку фермера. Чоловіки приїхали на місце злочину тією самою «Пріорою», у якій 2014-го викрадали Сергієнка. Експерти виявили в авто сліди крові, а ДНК-аналіз підтвердив, що це кров загиблого журналіста. У машині також виявили каністри з бензином і гранати. «Ладу» конфіскували, а підозрюваних у злочині затримали. Ними виявилися Вік­тор Горбенко, Володимир Воронков і Валентин Завражин. Кримінальне провадження, у якому фігурували ці троє, передали до Соснівського райсуду Черкас.
«З 2016 року ми слухали справу в суді, допитали потерпілих і майже всіх свідків, досліджували матеріали, передивлялися відеозаписи. Але в певний момент відсторонили головуючого суддю, бо він був суддею Майдану. Обрали іншого», — розповідає Закревська про події 2017-го.
Приблизно в цей самий час затримали ще двох підозрюваних. Ними виявилися Вадим Мельник і Роман Недибалюк. Чоловікам висунули підозри: першому інкримінували організацію злочину, другому — його скоєння. І окреме кримінальне провадження щодо Мельника й Недибалюка об’єднали з тим, яке вже розглядав Соснівський районний суд Черкас. Справу стали розглядати заново за всією процедурою, починаючи з підготовчих судових засідань.

У 2017-му в суді встигли допитати дружину загиблого Сергієнка. Також намагалися допитати його матір, яка фактично була очевидцем злочину. Оскільки жінка хворіє і має поважний вік, допит вирішили проводити в режимі відеоконференції з будинку, де вона проживає. Але в день, коли мати вбитого повинна була давати свідчення, адвокати підозрюваних відвели весь склад суду.

Впродовж 2018-го колегію суддів намагалися сформувати в Соснівському суді. Але марно. Тоді апеляційний суд направив це провадження до інших судів Черкаської області. Однак і там виявилася низка проблем: окрім заяв про відводи від захисту підозрюваних часом банально не вистачало суддів, які могли б сформувати колегію для розгляду провадження. Крім того, адвокати підозрюваних зверталися до Верховного Суду з вимогою змінити підсудність і передати справу до Києво-Святошинського суду Київської області. Проте поки що їм відмовлено.

До того ж перед відводом Соснівський суд змінив запобіжний захід одному з підозрюваних — Валентину Завражину. Замість арешту чоловік дістав право внести заставу й вийшов на свободу. Департамент спецрозслідувань Генпрокуратури, який 2017-го отримав це провадження, намагався закрити Завражина назад у СІЗО. Йому інкримінували участь в організованій злочинній групі й просили Печерський суд Києва взяти чоловіка під варту. Але прокуратурі відмовили. Прокурори намагаються оскаржити це рішення в апеляції, однак Київський апеляційний суд досі не отримав матеріали справи. А адвокати родини загиблого Сергієнка, до викрадення та вбивства якого може бути причетний Завражин, на момент здачі тексту в номер не бачили письмової мотивації судді, з яких саме причин Феміда відмовилася арештовувати підозрюваного в злочині.

Що ж до основної справи, то після кількох місяців перекидання вона повернулася до Соснівського райсуду Черкас. Оскільки розглядатися мала із самого початку, судді повинні були вирішити, чи приймати обвинувальний акт щодо підозрюваних у викраденні та вбивстві журналіста Сергієнка. І зрештою повернули цей документ прокуратурі. Остання намагається оскаржити такі дії суддів в апеляції, але поки що без результату.

Також досі не назване прізвище потенційного замовника злочину. Хоча черкаські активісти й друзі Василя вказують на нардепа Бобова, адже в нього були конфлікти з журналістом. Зокрема, як розповідають, 2014-го Бобов намагався взяти під свій контроль місцеву Самооборону, але цьому завадив Сергієнко. Також говорять і про розслідування, яке готував журналіст. Нині ж ланцюжок замикається лише на Вадимові Мельнику, якого підоз­рюють в організації злочину. Він опосередковано може бути пов’язаний із Бобовим: нібито був начальником його охорони. У травні 2017-го про це навіть писав генеральний прокурор Юрій Луценко. Щоправда, без зазначення імені нардепа: «У Києві затримано підозрюваного в організації резонансного вбивства журналіста Сергієнка […] Затриманим є гр. Мельник, який у 2014 році працював начальником охорони одного з народних депутатів, а після затримання виконавців убивства тривалий час переховувався від слідства і перебував у розшуку».
Понад те, у певний момент Генеральна прокуратура намагалася зняти з Бобова депутатську недоторканність і притягти його до відповідальності. Однак не через підоз­ру в замовленні вбивства, а через брехню в декларації та несплату податків. Після того як клопотання від ГПУ опинилося у Верховній Раді, він начебто сплатив державі борг. І Луценко своє клопотання щодо нардепа відкликав.
До того ж останнім часом спостерігається дивна тенденція: підозрювані у вбивстві Сергієнка перекладають провину на п’ятого фігуранта злочину — Валерія Федорова, якого слідство також підозрює у вбивстві журналіста й оголосило в розшук. Утім, за неперевіреною інформацією, Федорова немає в живих. Тож він може стати зручним інструментом для уникнення відповідальності за злочин.
Тепер справа фактично лишається за судом: слідство встановило організатора й замовників, висунуло підоз­ри, майже розкрило ланцюг злочинців. Не вистачає тільки замовника. І для того потрібні або надзусилля правоохоронців та активістів, які зможуть отримати достатньо доказів, щоб назвати ім’я, або зізнання Вадима Мельника, підозрюваного в організації злочину.

По материалам:   tyzhden.ua

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *