Законодавчі зміни щодо захисту прав власності: що принесуть та які гарантії забезпечать

Законодавчі зміни щодо захисту прав власності: що принесуть та які гарантії забезпечать
258289 ПЕРЕГЛЯДІВ

Запорукою стабільного розвитку країни, її економічного зростання, привабливого інвестиційного клімату є один із фундаментальних принципів - непорушність права власності.

У 2015 році ринок державної реєстрації було спрощено, але це обернулося проблемами. На думку фахівців, пов’язані вони були, зокрема, з акредитацією суб’єктів державної реєстрації. Бо навіть районний орган самоорганізації населення міг створити своє КП та прийняти туди реєстраторів. Саме тому і помітно збільшилась кількість крадіжок чужого майна та бізнесу. 

У листопаді цього року вступив у силу закон про захист прав власності, мета якого – зупинити незаконні дії та рейдерство власності й бізнесу. 

 Саме ці зміни та конкретні приклади порушення права власності стали головною темою для обговорення у прямому ефірі соціально-політичного ток-шоу «Лінія захисту» разом з Антоном Деньгубом.

 “Ці зміни - крок, аби зберегти ті плюси, які дала певна демонополізація. Тобто ринок суб’єктів продовжує бути доволі широким, монополія відсутня, - впевнений адвокат Віталій Позняков. - Однак поряд із цим держава повертає собі контроль над цією сферою, оскільки дійсно прописана ціла низка заходів, які гарантують і мінімалізують усі ці ризики, де законодавець влучно намагається обрати золоту середину”.

Чи збільшиться відповідальність разом із законодавчими змінами? Експерти наголошують, що вона існувала й раніше, проте проблема в іншому.

«Відповідальність існувала, вона була прописана в законі, як і сьогодні. Інша справа, що мало хто притягався до цієї відповідальності. Вироків було обмаль, на жаль. У сфері злочинів так званого «рейдерства» доволі складно доводити саме злий намір державних реєстраторів і те, що вони діяли у співучасті, у змові з шахраями”, - додає адвокат Віталій Позняков.

Важливим є й те, що встановлено чіткі вимоги щодо досвіду особи, яка претендує на посаду держреєстратора: мати досвід роботи усфері права  не менше 3 років, або досвід роботи держреєстратором 1 рік. 

«Наразі Мінюст робить великі кроки в цьому напрямку: будуть встановлені сертифікація робочого місця держреєстратора, приміщення, де буде здійснюватися його діяльність… Також буде проводитися детальна верифікація кожного реєстратора в ДП НАІС, і планують складати на кожного реєстратора місцевих органів самоврядування особову справу. Тобто їх будуть контролювати, а не так, як зараз, коли реєстратора можна шукати в полях»,  - каже нотаріус Марина Зєнікова.

Та коли біда вже трапилась, окрім поліції та судів існують й інші органи: це регіональні антирейдерські комісії при облдержадміністраціях та Комісія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції. Але до роботи цих інстанцій також виникають питання.

«Це надзвичайно ефективний механізм, однак і тут також не все ідеально. Є проблема щодо публічності - такі комісії розглядають скарги не публічно. Більше того, в такий спосіб Мінюст бере на себе в деяких випадках непритаманну йому функцію – досудового врегулювання спору, тобто частину функцій із судової гілки влади. І це також недобре, бо я вважаю, що треба законодавчо визначити чіткий перелік питань, коли Мінюст може розглядати скарги”, - вважає Віталій Позняков. 

В одному експерти дійшли стовідсоткової згоди – в останні законодавчі зміни законодавці взяли все найкраще від старих систем та привнесли щось корисне нове. Проте як це буде працювати – побачимо згодом. 

Мої відео