Черговий комерсант хоче стати прокурором

 Черговий комерсант хоче стати прокурором
78 ПЕРЕГЛЯДІВ

Наприкінці грудні 2020 року в журналістських колах почалось пожвавлення, у редакційних кабінетах потягнуло давно забутим запахом грошей, а представники другої найдавнішої професії з блиском в очах розповідали про щедрість колишнього прокурора Одеської області, колишнього прокурора Житомирської області, колишнього заступника прокурора Київської області, а нині – депутата Одеської міської ради Ігоря Олексійовича Проценка.

Лихі язики стверджували, що Ігор Олексійович, який у 2014 року потрапив під закон «Про очищення влади» і був звільнений з органів прокуратури, нарешті домігся скасування наказу про звільнення й тепер за допомогою шанованого одесита Бориса Рафаїловича Кауфмана ось-ось має придбати посаду керівника прокуратури Одеської області. Більш того, кращі люди Одеси запевняли, що 26 грудня 2020 року були запрошені на бенкет з нагоди призначення Ігоря Олексійовича на високу посаду. Але через скандал, що вибухнув через непересічну постать претендента на посаду головного прокурора Одещини,  в останній момент призначення зірвалось: ніхто в Офісі генерального прокурора – ані сама мадам Венедіктова, ані її перший заступник Роман Говда, якого Ірина Валентинівна залишила на господарстві на час своєї відпустки – не наважився підписати наказ.

Річ у тім, що Проценко – це людина-легенда, якій присвячено чимало публікацій й навіть цілий розділ у книзі спогадів колишнього заступника генерального прокурора України Олексія Баганця. Всеукраїнська слава спіткала Ігоря Олексійовича 10 листопада далекого вже 2003 року, коли він – слідчий з особливо важливих справ прокуратури м.Макіївки Донецької області – затримав і відправив до Ізолятора тимчасового тримання пенсіонера Міністерства внутрішніх справ України (на той час – підполковника міліції у відставці) Михайла Олександровича Халаджи. Затриманий Михайло Олександрович був у себе в квартирі, у двері якої о шостій ранку постукали «правоохоронці», а підставою для затримання стало те, що, як записав слідчий Проценко в протоколі затримання, очевидці прямо вказали на Халаджи як на особу, що скоїла злочин.

Михайло Халаджи, незаконно затриманий у власній квартирі слідчим Проценком

Цими очевидцями був перший віце-спікер Верховної Ради Геннадій Васильєв, який за тиждень по затриманню Халаджи буде призначений генеральним прокурором України. Що ж стосується злочину, який скоїв пенсіонер Халаджи, то він полягав у тому, що Михайло Олександрович дав авторові цих рядків інтерв’ю для газети «Грані-плюс» (редактором і власником якої, до речі, був майбутній генеральний, прости господи, прокурор Юрій Луценко), у якому розповів про богоугодний бізнес Васильєва.

Історія була справді непересічною: у середині 90-х років зусиллями прокуратури Донецької області для тодішнього обласного прокурора Геннадія Васильєва, відомого своєю злодійкуватістю та набожністю, була споруджена фамільна церква Покрова Пресвятої Богородиці. Після введення культової споруди в експлуатацію виявилось, що біля храму залишається невикористаною велика ділянка землі. Прокурорське нутро далося взнаки й упритул до церковних стін було вирішено побудувати ринок, названий з такої нагоди Покровським. А для будівництва та експлуатації ринку підлеглі Васильєва відкрили Товариство з обмеженою відповідальністю «Свята Діва Марія». Та прокурори б не були прокурорами, якби будували ринок на власні кошти — вони зібрали з довірливих донеччан 600 тис. доларів, а потім інвесторів «кинули на бабки», виключивши з числа засновників ТОВ «Свята Діва Марія» шляхом підробки документів.

Після виходу двох моїх публікації про прокурорські витівки озвірілий Геннадій Васильєв наказав сфальсифікувати кримінальну справу проти відставного міліціонера, що оприлюднив подробиці афери. Але – унікальний випадок для Донецька часів 2003 року – ніхто в апараті міської прокуратури на це не погодився, а слідчий Дмитро Адейкін, якого начальство, виконуючи волю Васильєва, примушувало затримати Михайла Халаджи, на знак протесту звільнився за власним бажанням з органів прокуратури.

Тоді свої послуги запропонував слідчий з особливо важливих справ прокуратури Макіївки Ігор Проценко, який обвинуватив невинувату людину в скоєнні особливо тяжкого злочину — крадіжці якихось автозаправних блоків, що валялись під парканом оцього самого прокурорського ринку. Роль «потерпілих» погодились виконувати фактичний керівник ринку «Покровський» Ігор Носатов та його брат.

Носатов-молодший, якого слідчий Проценко оголосив “потерпілим”

Інформація про те, що слідчий Проценко затримав у Донецьку людину, уся «вина» якої полягала лише в інтерв’ю опозиційному виданню, спричинила такий скандал, що за два дні по тому Михайла Халаджи довелось випускати на волю. Тим не менш, Проценко впорався з високим завданням, обвинувальний висновок був переданий до суду, де прокуратура вимагала засудити викривача прокурорських злочинів до восьми років позбавлення волі.

Але Михайло Халаджи був не тільки повністю виправданий, але й після зміни влади в 2005 році отримав запрошення продовжити службу в міліції та підвищення в званні. А за незаконне притягнення пенсіонера МВС до кримінальної відповідальності прокуратура Донецької обласні, очолювана на той час Олексієм Баганцем, у 2005 році порушила кримінальну справу. Але відправити фальсифікатора на лаву підсудних не вдалось – у вересні 2005 року Ющенко уклав з Януковичем угоду про повернення останнього у велику політику, пообіцявши закрити всі кримінальні справи відносно «донецьких». Індульгенцію отримав і Проценко, який на той час вже перебрався до Києва, очолював відділ у прокуратурі столиці, згодом працював Дніпровським транспортним прокурором, прокурором Подільського району Києва. А після інавгурації Януковича Проценко отримав «на кормлєніє» спочатку Одеську область, а потім Житомирську, так і не відшкодувавши державному бюджету завдану шкоду – рішенням Апеляційного суду Донецької області від 12 лютого 2007 року у справі №22-1608/2007 за рахунок державного бюджету Михайлу Халаджи була виплачена компенсація за незаконне притягнення до кримінальної відповідальності в розмірі 55 тис. грн. Хоча кошти в Ігоря Олексійович є й якісь там 10 тисяч доларів (саме стільки в 2006 році становили 55 тис. грн.) – то для нього не гроші.

Так, наприклад, коли в 2009 році в Проценка обікрали квартиру, Ігор Олексійович оцінив сукупну вартість вкраденого майна в 109,5 тис. доларів США та 79 тис. грн. Зокрема, в нього були вкрадені 8 чоловічих годинників преміум класу (Breguet Marine II Automatic Big Date – 13000 дол. США, IWS Portotino – 6000 дол. США, IWS: Spittire Chronograph – 4000 дол. США, Parmigiani – 6000 дол. США, Chronoswiss Turbilon – 15000 дол. США, Paul Picot – 4500 дол. США, Polex Submariner – 5000 дол. США, Longines – 1000 дол. США, та жіночі Harry Winston за – 35000 дол. США), брендові сумочки та ремені, дублянки й шуби, відеокамери, телефон Vertu й навіть злиток золота. У протоколі допиту потерпілого Проценко, крім того, згадує про свій автомобіль, який він залишив на парковці біля будинку. Але при цьому в декларації за 2010 рік Ігор Олексійович забув зазначити не лише це авто, а навіть свої квартири й гроші на банківських рахунках.

Втім, у 2012 році Проценко вже декларує дві квартири дружини. А в 2012 році дружина Проценка – скромна трудівниця Київської митниці – придбаває квартиру в Одесі площею 168,2 кв. м. вартістю 2,14 млн. грн.

Тож якби «люстратори» замість автоматичного звільнення таких як Проценко з державної служби (що явно суперечить міжнародним зобов’язанням України в галузі прав людини) вимагали б розслідування їх злочинної діяльності та виявлення джерел неймовірних статків, зараз майно екс-прокурора було би конфісковано вироком суду, зокрема – на відшкодування збитків, завданих незаконним притягнення до кримінальної відповідальності завідомо невинуватої людини.

Але роки та скандал навколо богоугодного ринку не розлучили Ігоря Проценка з власником ТОВ «Свята Діва Марія» Ігорем Носатовим. Щоправда, давні друзі змушені вживати заходи конспірації, а Носатов навіть змінив прізвище – тепер він Покровський (на честь донецького ринку, біля якого харчувався Проценко в 2003-2004 роках). Після того, як окупаційна влада відібрала в Носатова-Покровського ринок «Покровський», він перебрався в Бердянськ, де перереєстрував ТОВ «Свята Діва Марія», і став їздити в Одесу – до Проценка й тамтешньої кримінальної братії. Точніше – до «Анзора», положенця від Омара Уфімського, під орудою якого працюють і Носатов, і Проценко. Щоправда, є нюанс – у Носатова в Донецьку, на вулиці Порт-Артурній, залишилась фірма, яка збирає допомогу для «ополчєнцєв». При цьому – збирає на підконтрольній території, не в останню чергу – завдяки Проценку та «Анзору». Тому й змушений Проценко приховувати свої контакти з Носатовим-Покровським – стаття 258-5 КК України («Фінансування тероризму»)  передбачає позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади, а якраз зараз Ігор Олексійович дуже хоче обійняти певну посаду, точніше – посаду керівника прокуратури Одеської області.

Тому й пролився золотий дощ на журналістів, які навипередки вміщують інтерв’ю з Проценком у сподіванні переконати генеральну прокуроршу, що кращого прокурора в Південну Пальміру годі й шукати. Щоправда, одного лише бажання пана Кауфмана для такого призначення недостатньо – Ігор Олексійович має скласти тести на знання законодавства та пройти співбесіду з кадровою комісією на предмет своїх моральних чеснот.

Щоби комісія не сушила собі голову, я заздалегідь склав перелік запитань до пана Проценка, які – вірю – стануть у пригоді під час оформлення Ігоря Олексійовича на високу посаду:

  1. Розкажіть про Вашу роль у незаконному переслідуванні колишнього співробітника міліції Михайла Халаджи в 2003 році.
  2. Як Ви ставитесь до рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька та Апеляційного суду Донецької області, згідно з якими з бюджету України було стягнуто 55 тис. грн. на відшкодування шкоди, завданої незаконним притягненням Михайла Халаджи до кримінальної відповідальності?
  3. У 2009 році було обкрадено Ваше помешкання за адресою: м.Київ, вул. Дмитрівська, буд. 69, кв. 241. У протоколі допиту Ви зазначаєте вкрадене майно, зокрема 8 чоловічих годинників відомих люксових брендів на суму біля 60 тис. доларів США та жіночі годинники вартістю 35 тис. доларів США, портфель вартістю 3 тис. доларів США і телефон вартістю 6 тис. доларів США. Ви особисто зазначили, що у Вас вкрадено дорогоцінностей на суму 109 тис. доларів США. Однак це майно не було зазначено у Ваших деклараціях. З 1999 року й до моменту крадіжки Ви перебували на державній службі. Звідкіля у Вас доходи на придбання таких предметів розкоші?
  4. На сайті прокуратури Житомирської області, яку Ви очолювали  раніше, розміщена Ваша декларація за 2011 рік, подана 19 березня 2012 року. У ній зазначено нерухоме майно – квартира площею 54 кв. м., інша нерухомість площею 43 кв.м., Ваші особисті грошові заощадження в сумі 328 тис. грн. і 170 тис. грн., що належать членам Вашої родини. Ваш дохід за 2011 рік склав 255993грн., дохід членів Вашої родини – 190000грн. Але 6 квітня 2017 року Ваша дружина Проценко Наталія Григорівна подала декларацію, як співробітник Київської митниці, за 2016 рік, де зазначила квартиру площею 168 кв.м., начебто придбану 27 лютого 2012 року Вашою неповнолітньою донькою Проценко Наталією Ігорівною за 2 млн. 140 тис. грн. За які кошти були придбана ця квартира?
  5. 9 грудня 2020 року Ви подали декларацію про доходи за 2019 рік. У ній Ви зазначили колекцію годинників, придбаних 1 березня 2018 року. Це нова колекція чи Вам повернули стару, вкрадену в 2009 році? Яка вартість цієї колекції годинників?
  6. У 2019 році, згідно з Вашою декларацією, Ви придбали два автомобілі преміум-класу – «Ауді Q8» вартістю 2382240грн. і «Тойота Пріус» вартістю 413494грн. Водночас у декларації Вашої дружини за 2017 рік була зазначена відсутність грошових коштів. За які доходи були придбані ці автомобілі й чи сплатили Ви податки з цих доходів? Раніше в декларації Вашої дружини не були зазначені жодні заощадження, а у Вашій декларації зазначені грошові кошти, зокрема 149978 і 24401 грн., 22800 доларів США (що складає 640000 грн.), 83171 і 30000 евро (що складає 3500000 грн.). Яке походження цих коштів і чи був сплачений податок з доходу?
  7. У Вашій декларації зазначено, що Ви отримали в борг грошові кошти в сумі 8 млн. грн. у заступника голови «Ощадбанку» Драчко-Єрмоленка Євгена Володимировича. Які взаємини Вас з ним пов’язують? – Чи Ви просто зазначили його як людину з високим легальним доходом, щоби легалізувати власні незаконні накопичення?
  8. Згідно з Вашою декларацією 1 лютого 2018 року Ви придбали корпоративні права італійської компанії Mina energy s.l.r. (Италия) за 346846 грн. Але відповідно до інформації державних органів Італії це підприємство перебуває в стані ліквідації. Як мета цього придбання, чим займається належне Вам італійське підприємство, які ще активи Ви маєте за кордоном?

Втім, якщо Ігор Олексійович захоче відповісти на ці запитання, не чекаючи співбесіди в Офісі генерального прокурора, ми залюбки йому допоможемо й опублікуємо відповідь. Причому – на відміну від інших видань – безкоштовно.

Володимир Бойко

У цьому світі не буває трьох речей: секретів, випадковостей і співпадінь.
 
Теги: скандал,Роман Говда,Михайло Халаджи,Геннадій Васильєв, Юрій Луценко, Ігор Проценко,Ігор Олексійович Проценко
Автор: sxemycom
Мої відео