ТОП-справи які фабрикував екс-Головний військовий прокурор Анатолій Матіос й на яких не забував піаритись!
Протягом крайнього місяця екс-головний військовий прокурор Анатолій Матіос намагався провести доволі сумнівну і навіть смішну фейкову піар-кампанію. Суть цієї клоунади полягала в тому, що його нібито можуть призначити на пост Генерального прокурора замість Ірини Венедіктової. Насправді - це брехня і не більше, фейк придуманий самим Матіосом. Менше року тому президент України Володимир Зеленський на прес-марафоні заявив, що якщо дізнається, що Матіос консультує главу СБУ Івана Баканова, то керівник правоохоронного відомства тут же буде звільнений… А тепер уявіть: як перед суспільством виглядав би Володимир Зеленський, якщо б Анатолій Матіос дійсно змінив Ірину Венедіктову??? - напевне коментувати тут нічого не варто!
Та суть зовсім навіть не у висловлюваннях Президента, адже таке призначення могло б стати для Гаранта і його команди бомбою уповільненої дії, «торпедою» яка б рано чи пізно зірвалась на борту «зеленого корабля». Ну і зрештою Анатолій Матіос був ярим прихильником Петра Порошенка, а перед ним – Віктора Януковича. І для одного, і для іншого він виконував найбрудніші справи, але з відходом їх від влади – тікав з команд як «щур із тонучого корабля». А в процесі «запливу» від попередників «розмахував» шантажем про папки із компроматом. Ну якщо в загальному, то ще раз підкреслюємо: призначення на пост Генпрокурора – це фейк на якому детально зупинятись не будемо, а кому цікаво дізнатись як він утворився, то можете прочитати про це на сторінках видання Klymenko Time.
Ататолій Матіос ще той «хамелеон» для якого збрехати чи підтасувати факти, сфабрикувати справу - це як «дихати проти вітру»…
А тому, на фоні його ОСКАР-оносного» фейку про призначення Генпрокурором, ми в свою чергу вирішили нагадати про ТОП-справи які Матіос фабрикував й заодно не забував на них піаритись! До речі, якщо б Матіос залишився при високій посаді або був би призначений на одну з таких при Володимиру Зеленському, то, ймовірно, «спецоперації», про які ми поговоримо дальше, стали б системою. І тоді б українцям нам не позаздрив. Тому що напрацьована система фальсифікацій кримінальних проваджень по тяжкими статтями стала б конвеєром: за «шпигунство», «зраду батьківщині», «підготовку перевороту», і т. д. - сиділи б усі громадяни які ставали б на шляху у Матіоса. А також сиділи б цікаві йому в фінансовому відношенні персони.
Що ж, нижче ми наведемо декілька знаменитих «справ» Матіоса, які наробили багато шуму і виявилися чистою брехнею: Справа Бабченко, справа Лабутина-Заярнюка, справа Савченко-Рубана і Справа політичного експерта Ігоря Мізраха. Всі ці справи об’єднують одні й ті ж риси: піар на них Матіоса, фальсифікація доказів і запущений банальний пул фейків довкола.
Звісно, перші три справи варто виокремити, адже вони стосувались періоду служіння екс-Головного військового прокурора Петру Порошенку, а четверта проти Ігоря Мізраха – це вже була суто імпровізація Матіоса заради спасіння власної м’якої частини тіла яку ось-ось мали «піджарити» його звільненням із займаної посади.
Перші три справи об'єднує кілька факторів. По-перше, цільова аудиторія. У справі Бабченко Петро Олексійович за допомогою Матіоса намагався підняти свій млявий рейтинг, а заодно налякати і «зробити зобов'язаними» пул провідних журналістів країни. Ну як же, від смерті ж врятували. Крім того, ймовірно, хотіли «зробити зобов'язаним» і Арсена Авакова. Тому що, як виявилося, в «списку 47» значився і його син.
У справі Лабутина-Заярнюка основною «цільовою аудиторією», схоже, був теж Арсен Аваков. Тому що в матеріалах справи був епізод про придбання Заярнюком снаряду від «Гіацинта» для замаху на «вищих посадових осіб держави». А Матіос на кожному розі уточнював, що підірвати хотіли саме Авакова.
У справі Савченко-Рубана цільовою аудиторією були народні депутати, яких Савченко хотіла спочатку з міномета обстріляти, а потім особисто добити під куполом. Тобто, спочатку це були інформаційні операції, загримовані під кримінальні справи. А також вони мали невеликі фінансові бонуси для організаторів у вигляді віджатих спиртзаводів, збройного заводу "Шмайсер", ну і позачергових звань та орденів.
Другий об'єднуючий ці справи фактор - це цинічне використання і зрада власної агентури СБУ. При чому в справі Бабченко це виглядає вже зовсім огидно. Здали Пивоварника, який в цей час працював в РФ... Здали тупо заради піару Петра Олексійовича. В інших же справах агентуру тупо розсекретили, що вже викликало проблеми у багатьох учасників цих «спецоперацій» і ще неодмінно викличе. А нещасному Бабченко довелося взагалі емігрувати з країни.
Що ж стосується справи політичного Ігоря Мізраха, то там все також доволі схоже, тільки різниться тим що Матіос в цей час показово намагався «відплисти» від Порошенка, а причалити до берегів команди Зеленського. А фейкова справа була затіяна з метою піару який Матіос намагався влаштувати собі заради одурення Володимира Зеленського тим, що його персона як правоохоронця є надзвичайно важливою, що без нього нікуди… адже ось він «великий Матіос» за лічені дні розкрив злочин за кілька метрів від Офісу Президента. А це що справа «шита білими нитками» і «торпедою» у справі виступив його вірний слуга на прізвище Пономаренко (відомий ще як «Дітріх») його взагалі не хвилювало, адже його стиль – це вчасно «хайпанути»…
До речі, щодо персони Дмитра Пономаренка, він же Дітріх… Ця особа працює на екс-Головного військового прокурора вже доволі довгий період, він є таким собі «хлопчиком-помагай» у брудних справах Анатолія Матіоса. А тепер повернімось до справи Бабченко, і що, а точніше кого ми там бачимо – звісно, все того ж Дітріха. Як кажуть: співпадіння? – навряд чи, точніше – явно що ні.
Відразу після затримання київський бізнесмен і торговець зброєю Борис Герман розповідав про такого собі знайомого контррозвідника з позивним "Дітріх" - нібито Герман зв'язався з цією людиною, як тільки отримав замовлення на вбивство Бабченко з Росії.
За твердженням джерел Дмитро Пономаренко мав відношення до Бориса Германа і торгівлі зброєю. Про справу Бабченко слідчі з ним розмовляли, але ніякого офіційного статусу - навіть свідка у справі - Пономаренко не отримав?!!! – чому!???... А головне – це при тому, що за версією ж слідства, саме Дітріх розкрив диверсійну мережу і викрив потенційних вбивць Аркадія Бабченко. Все просто: Дітріх зробив все що треба, а потім Матіос як завжди вивів його зі справи!
Прізвище Пономаренко часто спливає в сучасних справах про нелегальну торгівлю зброєю. Під судовим слідством зараз знаходиться колишній боєць батальйону «Айдар» Олександр Корнієвський, позивний «Кулібін». Він налагодив цілу мережу постачання зброї з зони бойових дій на сході України клієнтам з кримінального середовища Київського та інших регіонів. Згідно з відомостями української системи перевірки контрагентів You Control, Пономаренко разом з Корнієвським є співзасновниками фірми «ТАБІТІ ТА АПІ» (TABITI AND API, LLC) основним видом діяльності якої заявлено «виробництво зброї та боєприпасів».
Ще однією гучною справою яку активно намагаються зам’яти – є розкрадання на Державному підприємстві «Житомирський бронетанковий завод» (ЄДРПОУ: 07620094).
Скріншот: сайт politica.com.ua
22.12.2017 та 27.12.2017 ДП «Житомирський бронетанковий завод» уклав два договори із ТОВ «Промислові оборонні технології» (ЄДРПОУ 41610959) згідно яких останнє – зобов’язувалось поставляти запчастини спеціального військового призначення для ремонту та модернізації бойової техніки. Варто підкреслити, що ТОВ «Промислові оборонні технології» також історично повязана із тим же бізнес партнером Корнієвським. Договори укладені були, але жодних поставок фірма Пономаренко таки не здійснювала. В результаті вказаних договорів ДП «Житомирський бронетанковий завод» перерахував постачальну більше як 400 тис.грн, які просто кудись пропали. Гроші пропали, справу відкрили, але Дітріх як завжди залишається не покараним. Знову питання – чому??? – А все тому, що він потрібна для брудних справ людина Анатолія Матіоса.
Варто зазначити, що на думку суспільства і також на думку самого політичного експерта Ігоря Мізраха - його журналістське розслідування «ГП «Житомирский бронетанковый завод» стало пристанищем для личного обогащения Матиоса А. и Пономаренко Д.. Для чего институт военной прокуратуры, если криминал остается безнаказанным?» стало одним із головних чинників фальсифікації справи проти нього. Тим більше, саме Пономаренка, який у «шитій» йому справі став «торпедою» - викрив Ігор Мізрах у вищезгаданому розслідуванні.
Як вже всі зрозуміли, Анатолій Матіос за свою кар’єру сфальсифікував не одну справу: деякі на замовлення Януковича, деякі Порошенка, а надіємось остання, проти політичного експерта Ігоря Мізраха – заради самопіару і бажання залишитись на високій державній посаді. Та на щастя для українців – цього не сталось і його все ж було звільнено.
